Персонажі

Тіна Кароль уперше показала свій маєток Каті Осадчій

Тіна Кароль

Знімальна група "Світського життя" завітала додому до зірки

 

karol_mpeg4 karol_mpeg4  

-Вітаю тебе, Катюшо! Нарешті ти у мене вдома!

-Дякую тобі за запрошення! Будинок в тебе в середземноморському стилі і трохи в англійському. Як обирала стиль? Чим керувалася?

-Тільки своїм почуттям прекрасного, це все мої ідеї. А цього ангелочка поклав тут ще Євген, так він і залишився тут, охороняє наш будинок.



-От ми й вдома. Це благословіння, щоб гарно в будинку жилося.

-Я можу уявити, що для дівчини, яка займалася будівництвом, кожен куточок колір стін, кожна картина - все це особливе.

-Так, все виважено, я поставила собі ціль - не купляти дорогі меблі. По-перше, можна змінити, воно не набридає, можна пофарбувати, ще якось познущатися, адже дитина в домі. Дорогі меблі якось додають віку.



-Кажуть, кухня - дзеркало господині.

-Здаться, що тут готують дуже рідко.

-Ні, в мене тут годується Веня, це я така охайна. Я не люблю бруд, нічого зайвого. А це Аркаша - папуга, Жека подарував мені його на День народження, я дуже просила, і він вміє говорити.

-А пісні Тіни Кароль співає?

-Ні, так ще ніхто наді мною не знущався.

-Ти готуєш?

-Звісно, тут все є для цього.

-Ти маєш помічників, вони нас зустріли.

-Ні, вони не готують. Це дуже непроста історія, як вони тут опинились. На тих Філіпінах завжди багато повеней, землетрусів, погана сейсмічна зона. Оголоення, що сім'я, яка втратила будинок від повені, я знайшла в Інтернеті. І вони дуже щалисві, що я в чомусь допомогла, врятувала, дала роботу. І вони живуть в окремому будинку, вони не готують. Він садівник, вона допомагає прибирати в будинку і допомагає мені з одягом.

-Що у зірки в холодильнику?

-Вареники, які готувала Женіна мама, на пару, на кефірі. Це торт.

-Це ти їж?

-Ні, то Вєня їсть.

-А що ти любиш?

-Мені Женіна мама приготувала таку телятину.

-Женіна мама тобі допомагає?

-Вона на вихідні передає нам якусь готову страву.



-Це вітальня, це камін - особлива гордість. Ми знайшли один вінтажний кахель і віднесли хлопцю, який займався керамікою. Тричі все переробляли.

-Як часто ти його розпалюєш?

-Рідко. Це ж треба з кимось сісти, посидіти коло нього.

-Хочу вам показати свідоцтво, що ми були таємно одружені на Мальдівах. І дата - 2008 рік. То була дівоча мрія - одружитися на Мальдівах. А це келихи вже з нашого весілля, це наш рушничок, свічки. А ще фото з весілля: ми тут щасливі.

-Це кабінет Євгена, зараз це вже Вені кабінет. Це гітара Жені. До знайомства зі мною у нього була холостяцька квартира, ці речі з його квартири.


-Це Венін поверх. Це дошка, на якій ми пишемо один одному послання. Ось: "Вєня любить Віку". То є його пасія. Не маму, не бабцю, він вже Віку любить, розумієш? У 6 років він вже любить Віку.

-Ти нам розповідала, що збиралася відправити Вєню в перший клас на навчання за кордоном. Що ти вирішила?

-Я ще вагаюся, ми були, пробували. Але ще не вирішила.

-Вєня проходив співбесіду?

-Так, нас прийняли. Самого я його ні в якому разі залишити не можу, тому зараз думаю, як зробити так, щоб проводити багато часу з ним там, плюс наші няні, і де там жити та як.

-Це кімната для ігор. В нього завжди тут порядок. Кажу: "Поділися з дітьми" - "Мені це все потрібно, я ще граюсь". Віддає іграшки, але з боєм.

-Маю гордість - це саме дитяча ванна, це графіті - спеціальна плитка. Сину дуже подобається.

-Ти живеш нагорі.

-Так. Це мій рояль.

-Як він сюди потрапив? Частинами?

-Стояли 10 чоловіків і говорили: "Це неможливо". А я кажу: "Він має бути тут. Немождивого не буває. Знімайте сходи!" Підняли рояль. А це Біблія, це срібло з позолотою.

-Особлива гордість кожної дівчини - гардеробна кімната.

-А це шафа з взуттям.

-В цих я перемогла дитячий "Голос", в цих: дорослий "Голос". А в житті я ношу кросівки.

-А що у скрині?

-Постільна білизна, рушники.

-А це шафа Жені.

-Ти вирішла зберігати його речі?

-Так, ці речі непрані. Це дуже важливі для мене спогади.

-А це - сукня з "Нової хвилі". Ця - з "Телетриумфу". Тут в мене одяг з кліпів.

-А це - лаунж -кімната. Будинок - для життя, а є ще супутні приміщення. Тут я зустрічаюся з друзями, або сама сиджу. Це старі платівки моєї бабусі, це - консервація. А це вино подарували нам на весілля, я його бережу.

-Це нагороди з "Голосів", Зірка Алли, перший в моєму житті плакат - 2007 рік.

-А ось це ми літали до Іраку співати для наших миротворців. Це відзнака вд Міністерства оборони України, їх три в мене.

-А зараз в паспорті ти Тіна Кароль?

-Так.

-А відколи ти змінила ім'я?

-Одразу ж.

-А це спортивна зала.

-Так, тут все: і рукавички боксерські, і пульсометр.

-Давай спробуємо, тільки не дуже бий. Скільки ти часу проводиш у спортзалі?

-Через день я маю по 2 години тренировки. Потім - плавання в басейні.

-В тебе ніби неосяжний маєток, на перший погляд.

-Це так здається. Це мій літній душ. А це - мій сад, він дуже молоденький. Колись тут будуть персики, вишні, абрикоси. Це мій город, він дуже охайний.

-Важко уявити, що ти маєш свій город.

-Це мої помідори, це кукурудза, цибуля, буряки, базилік, капуста, малина, там ще суниця.

-Ти маєш час доглядати за всім цим?

-Ні, я дивлюсь - чи росте, чи не росте. Вже ось огірок є. А от троянди, вони будуть дуже великими. Це англійська троянда і вони дуже пахучі. Тут кустів 50, але це небагато, як мені сказали.

-Ось домашнє морозиво, в мене є машинка, я сама роблю. Сервування сама робила на цьому столі, а це свекрухині вареники, наші фрукти, овочі з села нашого, це львівський штрудель, це торт, молоко. Я завжди п'ю чай з молоком. Інколи в маленьких деталях вся суть. На цьому столі ось є варення з тих троянд, які ти бачила.

-На все в тебе вистачає часу: і на вареники, і на город. Хочу підняти келих за твій великий ювілей - 10 років на сцені. Саме в липні 10 років тому ти почала свій шлях з "Нової хвилі", тому за тебе!

-Це, Катю, також і твої десять років, ми ніби пліч-о-пліч йшли всі ці десять років. Ти бачила моє життя, як відкриту книгу. А я бачила, як ти ставала все більш професійною. Найголовніше, що ні ти, ні я не втратили головної якості - людяності. Повір мені, за цей стіл не сідають погані люди. Те, що ти сьогодні в мене вдома - це моя довіра тобі.

-Дякую!

-За 10 років у "Світському житті" було багато сенсаційних зізнань. Були різні стосунки: ти на мене ображалася, і сварилися ми з тобою, пам'ятаю.

-Вибач, будь ласка. Я, як всі політики і артисти, тікала від тебе.

-За 10 років змінювалася твоя зовнішність, експериментувала зі стилем, з зачіскою.

-Як я виглядаю, це відображення моєї душі. Ніколи я не брехала собі. А коли жити тоді? Не можна брехати собі.

-Тобто, ти робила все, що тобі хотілося?

-В принципі, так.

-Було щось, про що ти шкодувала?

-Невдалі виступи, десь невдале ведення якоїсь програми. Я пам'ятаю це "супер-супер-супер".



-Це були "Танці з зірками".

-Так! Я пам'ятаю, як вела невдало ще якісь проекти, багато чого такого є, але що було - те було.

-Тіно, дякую тобі за гостинність, в тебе дуже затишно, дуже тепло. Ти прекрасна господиня! Вітаю з десятирічяям!

-Дякую!

Для того, щоб залишати коментарі, будь-ласка, авторизуйтесь, або створіть новий профайл
Символів залишилось: 1000