Персонажі

Наталія Могилевська про нового коханого: "Йому пощастило більше, ніж двом моїм колишнім чоловікам"

Наталія Могилевська

Співачка знову закохана та щаслива

mogilevskaya_mpeg4 mogilevskaya_mpeg4  


-Де ще можна зустріти Наталію Могилевську, як не за інструментом?

-Привіт!

-Дивно зустріти тебе саме тут за роялем, тому що ми насправді у стайнях.

-Я тут багато місць полюбляю, і цей рояль також. Я тут катаюся на конях, проводжу тут літо з друзями, часто відпочиваю. Тут є басейн, баня.

-За роялем ти вже посиділа, для басейну холодно. Тому коні?

-Так, давай.

-Ти знайома тут з кіньми, знаєш, як кого звуть?

-Так, Флеш, Осман. Я буду з Флешем, ти будеш з Османом.

-Ти любиш, коли коні більш спокійні? Не такі гонорові, як ти?

-В різні часи були різні стосунки з конями, я і падала, доволі серйозно.

-Ти і на подіум виїжджала на коні, в тебе є кліп, де ти їздила на конях. Це захоплення дитинства?

-Так, ще в дитинстві я їздила на Київський іподром. Спочатку мені дозволяли тільки чистити коней, їздити тільки шагом. Те, що я робила у кліпі, було проти всіх правил, тому що я неслася галопом через перепони. Вижила дивом, бо декілька разів коня несло, в тому числі на оператора.

-Я галопом їздити не вмію, тому сьогодні ми просто проїдемося шагом. Кінний спорт - це теж спорт, від якого можна схуднути.

-Кінне тренування - чудове тренування м'язів, особливо якщо їхати риссю, тому що гарно працюють ноги, ти напружуєшся і відпочиваєш одночасно.

-Що згадується з дитинства з Київського іподрому?

-Коли до нас привезли коней породи першерон. Дуже високі з довгими ногами коні, вони були дуже молоді, на них їздти не дозволяли, дозволяли тільки чистити та мити. Пам'ятаю, що дуже страшно було накидати на нього вузду. Кажуть, з конем як з чоловіком - поки вузду не накинув - не заспокоїться. З чоловіком те ж саме - обручку одяг, і заспокоївся. І ось я пам'ятаю, як беру тачку, загоняю того коня до денника, притискаю його до стіни і намагаюся швидко накинуту на нього вузду. Вийшло, але це було уже страшно. Всі діти вважали мене героєм.

-Тобі коней не дарували? Є така традиція - дарувати коней зіркам, депутатам. Дехто відмовляється, хтось потім передаровує.

-Десь в 1999 році мені подарували коня і я його залишила родичам у Василькові. Мені не було куди його подіти. Я тоді мешкала в маленькій квартирі на Березняках.

-Хто подарував? Прихильник?

-Так.

-Це стайні. Ти тут буваєш часто.

-Так. Любиш кататися, люби й санчата возити. Коня треба почистити до того, почистити, помити та висушити в солярії після катання. Зазвичай, підготовка займає більше часу, ніж сама прогулянка верхи.

-Це тобі в задоволення?

-Звісно, я сьогодні можу прийти та цього не робити. Але це спілкування з твариною - найцінніше. Якщо я маю час, завжди намагаюся для цього приїздити раніше, тому що ти зовсім іншою енергією надихаєшся, тому краще це робити самій.

-А ти мрієш про власного коня?

-Перш за все, я мрію про будинок. Поки що маю тільки землю та план, навіть паркану не маю. Колись я жила в санаторії в Пущі-Водиці. Був момент, коли я продала квартиру. Ціни зросли і я нову придбати не змогла, і цілий рік прожила в санаторії, чудове місце. Це було в 1999 році.

-На той момент Заслужена артистка України не змогла купити квартиру і жила в санаторії.

-Тому що за 3 місяці, поки я нову шукала, ціни зросли втричі!

-Про який будинок ти мрієш?

-Хочу, щоб він був простий, одноетажний, дуже не люблю багатоповерхові будинки, щоб він був великий та просторий. Як конструктор можна побудувати маленький будиночок, потім добудувати щось поруч, чи зверху. Тобто зараз побудую для себе, а там подивимось. Тепер Флеша треба помити і посушити в солярії. Не у кожної людини солярій є, а Флеш має!

-Поки флеш підсихає, ми з тобою поп'ємо чаю!

-Ходімо!

-Коли ти скакала верхи на коні, було враження, ніби ти така амазонка. І це в тебе є в характері. Ти не думаєш, що насправді чоловіки бояться?

-Для того, щоб відповісти на питання, хто повинен бути поруч, людина повинна сама собі відповісти, хто вона є. Я зараз в такому перехідному етапі, вирішила, що для мене є цінним. На жаль, іноді ми всі біжимо за тим, що є цінним для інших. Я собі поставила чітке питання: що найважливіше в житті для мебе? І популярності у відповіді не було.

-Тобто, ти можеш відмовитися від популярності?

-Я від неї практично відмовилася. Для себе прийняла рішення, що якщо вона буде робити мене нещасною, я не буду займатися тим, чим я займаюся. Я це вирішила два роки тому, коли я похоронила маму, я поїхала в Індію і зрозуміла, що те, як я біжу та живу, то мені вистачить. І зрозуміла, що у мене в житті унікальний ммомент: батьків вже немає, а чоловіка ще немає. В моєму віці 38-40 років жінка рідко опиняється в такій ситуації, коли немає нікого і нічого, щоб тримало.

-Популярних жінок чоловіки бояться.

-Чоловік, який до мене залицяється зараз, ми знайомі 10 років. То я була не вільна, то він. Але було зрозуміло, що ми один одному подобаємося.

-Тобто, зараз в твоєму житті є місце для чоловіка.

-Так, я кохаю. Він не знає мене тією, якою я була. Я була так захоплена роботою, що не залишала місця енергетично навіть для стосунків. Зараз я стала іншою. Я його чую, бачу, вибачаюся, домовляюся і намагаюся не спізнюватися, намагаюся вимикати телефон, якщо у нас спільний вихідний. Раніше мене міг зірвати будь-коли концерт, зйомка, я зажвди була на телефоні. Тому думаю, що йому пощастило більше, ніж моїм попереднім двом чоловікам.

-Ти думала, що в якийсь момент тобі доведеться представити його загалу? Чи ти більше ніколи не будеш оприлюднювати свої стосунки?

-Так не вийде. Я ж не можу весь час все приховувати.

-А він погоджується?

-Мені здається, йому все одно, бо півжиття він проводить в Індії.

-Ти знайшла людину, яка тобі близька ще й за світоглядом. Він також займається йогою, медитує.

-Так. Багато моїх друзів, не тільки Сергій, а й інші, захоплюються тим самим, що й я. Тому можна сказати, що ми розвиваємося разом.

-Зараз ти собі можеш дозволити на два мсяці поїхати в Індію, що ти, власне, скоро і зробиш після всіх новорічних свят. Їдеш з обранцем?

-Нас ціла компанія їде. Мені хочеться бути в балансі, я зрозуміла, що цей баланс повинен бути між роботою та відпочинком. Мені все ще важко відмовити, бо я виросла радянською дитиною, якій казали: "Тільки вперед, ти повинна бути кращою!" А чому мені не сказали, що я повинна бути щасливою? Я так багато працювала, всю себе присвятила Україні, кар'єрі, концертам, іншим артистам. Подивись, скільки я виховала молодих артистів. Так, я була щаслива. Питання, чи був в мене час насолодитися цим? Так жити не можна.

-Що будеш робити в Індії?

-В січні в мене три тижні очищення організму та релаксуючі процедури, їх багато, зелена вегетаріанська дієта, ніяких агресивних продуктів. Потім масажі, вітаміни. Я думала поїхати на гору Аруначі, ще інший кінець Індії. Буду подорожувати по святим місцям, спілкуватися зі святими людьми.

-Наполеонівські плани! Дякую з відвертості і до зустрічі!

Для того, щоб залишати коментарі, будь-ласка, авторизуйтесь, або створіть новий профайл
Символів залишилось: 1000