Персонажі

Гордість української гімнастики Ганна Різатдінова розповіла, що її мама в Криму змушена тренувати гімнасток для Росії

Ганна Різатдінова

Чемпіонка збирається додому вперше після анексії Криму

ганна_різатдінова_mpeg4 ганна_різатдінова_mpeg4  


-Аню, буквально з корабля на бал: ви щойно повернулися зі Штудгарту з чемпіонату світу з художньої гімнастики, де завойовували ліцензії на Олімпіаду. Тренери зовсім не дають спортсменкам відпочити, на це немає часу?

-Ось зараз планую кудись поїхати: або до батьків у Крим, я з моменту, як він став територією Росії, жодного разу там не була. Або кудись в Європу чи на океан, я заробила цей відпочинок.

-Якою тривалістю дають відпочинок? Це залежить від того, скільки медалей привозить чемпіонка?

-У принципі так, у спортсменів все вирішує результат, а мій достатньо непоганий. Тому мені дали тиждень.

-Ваша мама все ще живе в Криму, вона тренер з художньої гімнастики. Чи довелося їй обирати: тренувати дівчат з російськими паспортами і майбутніх чемпіонок-росіянок, чи відмовитися від цієї роботи взагалі?

-Для моєї мами та нашої родини дуже важливо, що кримська школа не закрилася, діти тренуються, виступають. На жаль, за Росію.

-Якщо поїдете у Крим до батьків, з яким серцем?

-Найбільше боюся прилетіти в аеропорт та побачити російський прапор, для мене це дуже боляче. Адже ми з Росією суперники дуже давні. Російська та українська школи гімнастики завжди змагалися між собою.

-Для тих, чий дім залишився у Криму, як дістатися туди-це питання. Адже залітати через Росію - це піти проти закону. Треба їхати на авто, а це важко. Ви для себе вже прийняли рішення?

-Я маю дуже складний графік, думаю, що зроблю вибір на користь літака.

-На чемпіонаті світі у Штутгарті ви підіймалися на п'єдестал 4 рази, і 4 рази це було 3 місце. Два перших посіли росіянки.

-Я переглядала свої виступи і виступи суперниць, і розумію, що десь могли мені більше поставити, десь несправедливво оцінили. Але ми маємо цілий рік попереду до Олімпіади і найголовніша моя оцінка - від глядачів. Коли ставили мені оцінки, частина трибун вибухала, тому що була не згодна з результатом. І коли я помилилася у вправі з булавами, весь зал, напевно, хвилювався разом зі мною. Це було дуже приємно, весь світ вболіває за Україну і по політичним причинам, і по спортивним. Те, що світ з нами - найголовніше.

Для того, щоб залишати коментарі, будь-ласка, авторизуйтесь, або створіть новий профайл
Символів залишилось: 1000